Цей день народився зі скорботи — у памʼять про п’ятьох вогнеборців, які загинули під час пожежі в Австралії. Відтоді 4 травня стало днем шани до всіх, хто без страху йде туди, звідки всі біжать.
В Україні цей день набув особливого значення. Ми згадуємо тих, хто загинув, рятуючи інших. Після початку повномасштабного вторгнення росії обірвалося життя не одного рятувальника... Вороги вбивають тих, хто без зброї. Хто не атакує, а рятує. Хто до останнього залишається там, де найбільше болить. Їхній подвиг — у наших серцях, їхня справа — у надійних руках побратимів.
Ми дякуємо тим, хто продовжує служити. Тим, хто ліквідовує наслідки обстрілів, рятує людей із-під завалів, гасить пожежі, знешкоджує боєприпаси. Тим, хто працює на межі можливого — під обстрілами, в прикордонних районах, у зруйнованих будівлях.
